Театр Кукол Харківський Музей театральних ляльок найстаріший в Україні, а за багатством зібраних і збережених в його архівах експозиційних матеріалів на всій території пострадянського простору поступається хіба що Музею театральних ляльок при Державному центральному театрі ляльок ім. В.С.Образцова у Москві. При цьому якщо врахувати, що в усьому світі спеціалізованих музеїв театральних ляльок набереться не більше двох десятків, то переоцінити культурологічну та історичну значущість цього музею досить складно.
Ідея створення Музею театральних ляльок народилася у 1952 році, коли театр уперше отримав повноцінне стаціонарне приміщення на вул. Красина, 3. Вже пізніше, спираючись на рішення UNIMA (Міжнародна організація діячів театру ляльок), що рекомендувало організовувати по можливості музеї ляльок по всьому світу, 5 жовтня 1954 року було відкрито саме Музей, який розпочинався, як невелика виставка ляльок зі спектаклів нашого театру .
У 1968 році Харківський театр ляльок отримав нову будівлю, в якій розташований і сьогодні. Це приміщення колишнього банку збудовано у 1907 році за проектом академіка А. Бекетова (пам'ятка архітектури) та реконструйовано Б. Клейном та О. Любоміловою спеціально для театру ляльок. У цьому будинку Музею відразу було віддано весь третій поверх: три великі експозиційні зали.
Харківський Музей театральних ляльок є унікальним для України.
Харківський Музей театральних ляльок розпочав свою роботу 23 серпня 1968 року у новому будинку. Всього за кілька років, третій поверх будівлі перетворився на найбагатший унікальними експонатами та раритетами музей театральних ляльок. Розквіт експозиції музею став можливим завдяки організації радянської секції UNIMA, де провідні посади обіймав Віктор Андрійович Афанасьєв – художній керівник Харківського театру ляльок. Це відкрило величезні можливості для спілкування із закордонними акторами та режисерами лялькарями. Музей став збагачуватися експонатами із союзних республік, Польщі, Болгарії, НДР, США, Канади, Бельгії, Франції та інших країн.
Сьогодні фонд Музею налічує понад 11 тисяч різних експонатів, які зберігають історію мистецтва граючих ляльок та людей, пов'язаних із цим мистецтвом: безпосередньо ляльок, афіш, макетів, сувенірів, ескізів ляльок, театральних програм та фотографій з багатьох країн світу.
У музеї зберігаються безцінні ляльки перших радянських лялькарів Симонович-Єфимових; є тут і роботи Є. Беклешової, чиї персонажі радували глядачів багато років; подарунки С. Образцова та ляльки з-за кордону. Багато іноземних ляльок безцінні, тому що є подарунками знаменитих ляльководів і режисерів світу.
Досить назвати хоча б площинні ляльки зі спектаклю «Король Убю» знаменитого Мішеля Мішке, який змінив своєю виставою усталені уявлення про естетику лялькових театрів; або ляльку хлопчика Цендеріке, яку подарувала М. Нікулеску – реформатор знаменитого румунського театру «Цендеріке»
У 2002 році пройшла глобальна зміна всього експозиційного обладнання. А з 2005 до 2008 років включно йшли реекспозиційні роботи. Музей став за сучасними видовищними мірками, і набув широкої інформаційної насиченості. Щоб розкрити тематичні плани та допомогти глядачам краще познайомитись із відображеною в музеї історією розвитку світового театру ляльок загалом, та харківських лялькарів зокрема, було видано Путівник. Його можна придбати у касі театру всього. За лаконічністю академічної обкладинки ховається багатобарвна розповідь про історію світового театру ляльок та шляхи розвитку Харківського театру.
